Людмила Саченко

Про перший всеросійський перепис в селі Вітовці (Мостове з 1946 р

Доторкнутись до подиху історії, історії свого села,історії свого роду пощастило мені, коли працювала з документами  в Державному архіві Київської області.

         З особливим трепетом гортаю аркуші архівних документів про перший загальний перепис населення Російської імперії в 1897 році. Ось переді мною справа про  проведення перепису населення в селі Вітовці Київської губернії Сквирського повіту Бровківської волості.  Яким було в той час наше село ?Скільки  в ньому проживало людей? Як було звати моїх  прадідів?

Дуже хотілося знайти відповіді на ці запитання.

Ще 5 червня 1895 року царським указом Миколою  другим , було затверджене положення про перший загальний перепис населення Російської імперії, після чого почалися підготовчі роботи: друкувалися спеціальні бланки та відомості,для загального керівництва перепису була створена Головна переписна комісія,писалися інструкції по  його проведенню .

Для проведення перепису  з числа грамотних запасних солдат ,учителів та духовенства

підбиралися рахівники . Перепис населення проходив у два етапи: перший був підготовчим(спочатку рахівники обходили двори населених пунктів і записували попереді відомості) і другий самий головний відбувся 9 лютого 1897 року , рахівники знову обходили кожен двір і ще раз перевіряли усі відомості.

Так,переписні бланки села Вітовці, заповнені красивим каліграфічним почерком рахівника Андрія Соколовського. Це була форма А передбачена спеціально для селянських господарств.

Рахівник отримував для кожного хазяїна окремий переписний лист.

Першим до відомості вносилося прізвище ,ім’я, та  по –  батькові хазяїна, потім усіх інших членів родини,родичів ,  вносили  також до відомості тих, хто постійно проживав, але під час перепису був тимчасово відсутній.

Приведу приклад: мій прадід Саченко Іван Микифорович на час проведення перепису був  тимчасово відсутній , тому що він в той час був селі Ходорків на базарі ,про що був зроблений відповідний запис у графі номер 10.

Рахівник мав заповнити 14 граф відомостей:

1.       Прізвище, ім’я та по – батькові та імена , якщо їх декілька, в цю ж графу вносилися відмітки про тих , хто виявиться сліпим , німим , глухонімим чи божевільним.

2.       Пол.

3.       Ким приходиться записаний голові сім’ї.

4.       Скільки має років чи місяців від роду.

5.       Холостий ,жонатий, вдовець чи розлучений.

6.       Соціальний стан  чи звання.

7.       Народився тут,якщо ні ,то де?

8.       Прописаний тут, якщо ні,то де?

9.       Де звичайно проживає?

10.   Відмітки про відсутність та тимчасове перебування.

11.   Віроісповідання.

12.   Рідна мова.

13.   Грамотність. Чи уміє читати?Де навчався чи закінчив курс навчання?

14.   Заняття, ремесло, промисел, посада або служба.

Були деякі  особливості  при проведенні перепису, зокрема, грамотність населення визначалася тим, чи уміє людина читати, якщо уміла, то це означало що вона грамотна.

Графи про національність в бланках не було, але ж за підсумками перепису в Київській губернії проживало 79 відсотків малорусів(так називали українців),12відсотків євреїв,6 відсотків великорусів (так називали росіян), 2 відсотки поляків. Національність визначалася мовою,якою розмовляла людина.

Прізвища жінок до відомостей записували так:  якщо хазяїн Саченко  Іван ,то його дружина була записана Саченкова Ольга, так само записували і дочок, а син вже був записаний Саченко Андрій, так само як батько.

Підсумки перепису населення показали , що в селі Вітовці, станом на 9 лютого 1897 року  постійно проживало 1782людини,  з них 115 чоловік були неселянського походження.

Чоловіків постійно проживало в селі 879 , а жінок 903.

Перепис населення 1897року був  перший  та єдиний за всю історію Російської імперії. Обробка результатів перепису  тривала  майже вісім років, за 1898 – 1905 роки було видано 117 томів губернських підсумків перепису.

Підрахунок результатів перепису показав, що  Київська губернія була самою  населеною  серед усіх губерній  імперії, проживало на її території 3599229 чоловік.

На території Російської імперії  усього проживало 125640021 чоловік, 77,1 відсотка  були селянами .

Імператор Микола другий власноручно  заповнив анкету переписного листа, в  графі 14 «род занятий» записав « Хозяин земли русской».

Збережені документи про  перепис дають  унікальну можливість краще пізнати  свою історію,свій родовід,  задуматись над нашим сьогоденням, і все робити для того, щоб майбутнє наше, наших дітей було кращим, гідне  наших прадідів , на землі яких ми живемо  і носимо їх прізвища. Можливо, в майбутньому,під час  проведення чергового перепису населення мої земляки в графі «Чим займається» з гордістю напишуть «Хазяїн своєї землі».

            В радянські часи було проведено  сім раз перепис населення : в

1926,1937,1939,1959,1970, 1979,1989 роках, останній перепис в період  незалежності відбувся у 2001 році.

Незабаром планується проведення  нового перепису населення України. Цікаво , чи будемо ми  знати скільки українців по національному признаку  проживає в нашій державі?

               Людмила Марчук(Саченко)  історик